Главная » Статьи » Бухгалтерия и финансы » Финансы и инвестиции

Офшорні зони та компанії. Переваги та недоліки

Офшорні зони та компанії.Переваги та недоліки
В умовах економічної кризи наш уряд зараз активно шукає загальнодержавні програми, які б надали поштовх розвитку української економіки. В умовах реформування економіки України перед нашою державою постали питання швидкої заміни застарілої господарської структури, розвитку сучасних пріоритетних галузей, зростання потенціалу регіонів, надбання науково-технічного та організаційного досвіду.
Ці завдання неможливо розв`язати без прискореної інтеграції національної економіки у світове господарство шляхом використання нових форм співпраці з іноземними партнерами та активізації інвестиційного процесу. Світова практика свідчить, що створення на території країни вільної економічної зони та підприємств дають змогу швидко та на довго залучити іноземні інвестиції.
Офшорна зона — це різновид вільних економічних зон, що створюються на території всієї держави, або суб'єкту федерації (конфедерації ),яка має свої особливості.
Це насамперед економічна і політична стабільність. Вона є однією з головних умов, яких повинні дотримуватись офшорні центри. Цілком зрозуміло, що ніхто і ніколи не буде тримати капітал у банках тих країнах, де може бути проведена націоналізація власності, чи фінансам яких загрожує економічний крах.
Наступна значна і важлива особливість офшорного центру- зобов'язання зберігати і гарантувати дотримання суворої банківської таємниці. Це загальна риса таких центрів. Завдяки ліберальному законодавству у відношенні банківської діяльності створюється легкість і доступність відкриття банківських рахунків, з одного боку, а з іншого - поряд з безумовним обов'язком дотримання банківської таємниці гарантується максимум безпеки і довіри в проведенні банківських операцій.Законодавство таких держав гарантує не тільки збереження таємниці банківських рахунків, а й нерозголошення паспортних даних власників цих рахунків. Видача якої-небудь інформації розцінюється тут як правопорушення.В особливих, індивідуальних ситуаціях клієнт може відмовитися від права збереження таємниці, яка стосується його внесків і банківських операцій.
До характерних рис офшорних центрів відноситься й відсутність обмежень на обмін валюти й операції з валютою. Майже скрізь тут не здійснюється контроль над переказом валютних коштів за умови, якщо джерело їхнього походження перебуває за межами офшорного центру.
І ще однією характерною рисою офшорних центрів є міра задоволення індивідуальних потреб клієнтів, а саме: відповідні умови проживання, внутрішнє транспортне сполучення, медичне обслуговування, володіння місцевими жителями і обслуговуючим персоналом іноземними мовами, наявність кваліфікованих фахівців - нотаріусів, адвокатів, бухгалтерів і операторів комп'ютерів.
Відмінністю офшорних юрисдикцій від інших вільних економічних зон є поширення зазначеного режиму виключно на суб'єктів господарювання-нерезидентів, що не здійснюють господарської діяльності та не мають джерел доходу на її території.
Частіше всього офшорна зона створюється там, де слабо розвинута економіка та інших можливостей для залучення iнoзeмого капіталу немає.
Офшорні зони можна класифікувати за ступенем надійностi на три групи. Офшори, у яких реєструються українські й російські компанії належать до третьої, найменш надійної, групи. Вони найбільш закриті для правоохоронних та контролюючих органів
Із визначення виходить, що функціонування офшорних зон неможливе без створення в них офшорних компаній.
Під офшорною компанією розуміють будь-яку форму ведення бізнесу, що отримала офшорний статус.
Офшорна компанія мoже отримати пiльги тiльки у разі володіння компанією іноземцями, а прибуток повинен вилучатися за межами юрисдикції, де вона зареєстрована. В світовій практиці найчастіше реєструють такі типи офширних компаній:
• Фірми-копилки - просто накопичуються грошові кошти, перевага визначається ступенем конфіденційності інформації про власників
• • Підприємства для проведення транзитних торгівельних операцій - існують подвійні схеми, коли реєструється компанія у відповідній офшорній зоні, а інша в респектабельній країні, яка слугує в якості транзиту для фінансових потоків.
• • Фірми ” Роялті “- збирають різні ліцензійні виплати за патенти, авторські гонорари та інші подібні відрахування.
• • Фірми-перевізники - займаються морськими та авіаперевезеннями, як власними так і застрахованими судами та літаками під прапором офшорної держави; фірми, фірми, що здійснюють експедиторську діяльність.
• • Страхові компанії - займаються перестрахуванням страхових ризиків.
• • Банки, банківські філії та кредитні установи - ця діяльність в офшорних зонах ліцензується.
• • Фінансові компанії та брокерські фірми - таким структурам необхідна репутація (Люксембург, Швейцарія, Нідерланди, Ліхтенштейн, Ірландія)
• • Інвестиції та трастові компанії - управляють грошовими активами клієнтів (Нідерланди)
• • Холдингові компанії - в Люксембурзі, при певних умовах, холдингові компанії повністю звільняються від податків
• • Штаб-квартири компаній - найм великої кількості співробітників. Основним параметром для створення подібної структури буде являтися розмір прибуткового податку
• • Інформаційні агентства та видавничі фірми - країни з низьким рівнем оподаткування авторських винагород, низькою вартістю виробництва поліграфічної продукції, хорошими засобами комунікації (Кіпр )

Переваги Недоліки
-досягнення анонімності i конфіденційності;
- низькі ставки податків або їх відсутність;
- відсутність контролю валютного обміну ;
- можливість вільного використання валюти;
- банківські рахунки в будь-якій валюті;
- ефективна і недорога банківська система;
- прибуток (капітал) в твердій валюті, в надійних банках i в стабільній країні;
- можливість отримання дозволу на роботу i виду на житло;
- можливість законного володіння нерухомістю за кордоном. - створення елементів нестабільності у світовій економіці та фінансах у зв'язку з можливістю накопичення в офшорних зонах великих обсягів капіталів, насамперед спекулятивних;
-  створення умов для відтоку капіталів;
-  підтримку тiньoвoї економіки;
-  зменшення зайнятості в країнах-донорах;
-  отримання поза конкурентних переваг тими компаніями, які використовують офшори;
-  вплив на соціальну ситуацію в країнах донорах, пов’язаних з ухиленням від оподаткування за допомогою офшорів;
-  Недобросовісна податкова конкуренція та відповідно ухилення вiд оподаткування.

.
Висновки. Функціонування вільних економічних зон має негативні сторони для державного бюджету України. Найбільший кредитор України - Міжнародний Валютний Фонд - розкритикував уряд за податкові пільги. Експерти фонду вважають, що ВЕЗ часто використовуються компаніями лише з одною метою- уникнути податків, а це позбавляє бюджет додаткових коштів.
Створення в Україні окремих територій сприяння підприємництву та інвестиціям- ВЕЗ- є одним з перспективних заходів по приєднанню до світового економічного простору і побудови відкритої економіки. Але, так як, іноземний досвід не може бути повністю запозичено необхідно розробити адаптовані до вітчизняних економічних та правових умов основні принципи побудови ВЕЗ [4].
Для нормально функціонування ВЕЗ необхідно розробити програму її розвитку, що врахувала б варіанти створення фінансової та банківської інфраструктур ринкової економіки в зоні, які повинні створювати умови для першочергового накопичення капіталу, здатного забезпечити інвестування не лише простого, а й розширеного відтворення валового національного продукту України

Категория: Финансы и инвестиции | Добавил: Support (11.01.2013)
Просмотров: 1884 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]